А ще кажуть, що з ким живеш,
Знайшов кілька років тому в завалах майна, не розібраного після переїзду (шостий рік вже йде, а в нас досі не все розібрано , годинник, з котрим ще в інститут ходив. Гарний годинник, історичний. Оскільки в мене є більш практичні зразки швейцарської промисловости, цей старий я кудись закопав (див. вище про горіх). Ну і відповідно з кінцями. Перерив зараз весь кабінет, ніде немає (хоча знаючи себе, я міг покласти годинник лише в одне місце, в котрому його зараз теж нема). З одного боку хрін з ним, в мене колекція вже непогана зібралась, а з іншого шкода, що годинникове дерево не виросте в кабінетному кліматі.