За життя

Читаю Сорокіна і думаю - для мене, російськомовної (переважно) в дитинстві людини, російська мова є атрибутом минулого. Художню літературу я легше читатиму російською.
Але живою мовою, мовою майбутнього, є безумовно українська. Можливо це відбиття власного стану, можливо - соціального.