Магазини, ринки, ціни
Магазини і ринки є відбитком стану економіки країни. Тому щоб оцінити, як (наскільки багато) живуть люди, варто відвідати місцеві супермаркети, та й загалом оцінити, як відбувається торгівля в країні.
Так от в Польщі з магазинами все склалося. На 600-тисячний Краків (стільки ж, скільки в Ризі) є два (щонайменше, може і більше) величезні торговельні центри, розміром з DreamTown, декілька гіпермаркетів меншого розміру (я бачив три, але може бути й більше), супермаркети ледь не в кожному кварталі і дрібні магазини всюди. Для порівняння, в Ризі торгівельних центрів штук 5, але розміром менших за краківські гіпермаркети, а супермаркети менш розповсюджені, ніж в Кракові.
Людей в магазинах багато навіть в робочі дні — десь як в київських торговельних центрах в зимові вихідні. Тобто і торгівля йде і, відповідно, виробництво. Загалом помітно, що кожен щось робить — виробляє, обслуговує тощо.
Цікавий момент — в магазинах представлено безліч місцевих виробників, які проводять первинну переробку продукту. Так, на полицях супермаркету можна знайти комплект з порції чогось поживного із вкладеними ложечкою чи виделкою. Це додана вартість, котра додає зручності споживачеві і забезпечує роботою і прибутком кілька людей, котрі, можливо, іншої роботи виконувати не можуть (інваліди, пенсіонери тощо). І, зауважте, такий виробник може потрапити на полиці Ашану чи Carrefour. Чи, наприклад, сир типу творог (він в них називається twarog) вже перемелений для зручності виготовлення домашніх сирних запіканок (на упаковках і вказується “сир для запіканок”). Чи оселедець в маленьких коробочках “на один раз”.
Також в магазинах широко представлені напівфабрикати і вже готова їжа. Так, вареники продаються як сирі (підлягають варці), так і вже зварені охолоджені. Ми брали такі, розігрівали — вельми пристойна якість, на рівні домашніх.
За більшістю харчових товарних груп вибір в супермаркетах в 1.5-2 рази більший, ніж в Києві. Пов'язано це, на мою думку, насамперед із тим, що супермаркети не ставлять перешкод виробникам (всі знають, що виробники мають платити супермаркетам офіційно і неофіційно, щоб потрапити на полиці?) і намагаються урізноманітнити вибір для покупця.
Водночас деякі групи товарів або відсутні повністю або їхній вибір дуже малий в порівнянні з Україною. Так, повністю відсутні сухі, в'ялені, копчені риба і рибопродукти (за винятком копченого і солоного лосося) і каші (є лише рис, гречка смажена, трохи вівсянки і ячменя) як розсипом так і у вигляді сухих сніданків. Дуже поганий вибір соків (в основному сокові напої із 20% соку, торгових марок мало, варіацій соків теж небагато).
Вибір хлібу і хлібопродуктів такий як в Україні, якщо не менший, і істотно менший за Латвію (в Латвії з хлібом взагалі чудово — асортимент величезний і дуже смачно).
Дуже смачні тоненькі ковбаски Kabanosy з різними додатками (сиром, журавлиною тощо). Це певною мірою компенсує відсутність кальмарів і сушеної рибки під пиво.
Водночас слід зазначити, що певні продукти в них не смачні. Молоко їхнє я пити не можу, згущене молоко теж так собі. З пакетиків з чаєм в воді залишається якийсь пил. Сама вода (в 5-літрових пляшках) на смак жахлива (прісна, наче дистильована) і вибору немає.
Маленькі магазини — в нас на в'їзді в мікрорайон є супермаркет Biedronka (комаха сонечко), розміром менший за Сільпо, і серед будинків є маленький магазин Жабка, де зручно купити щось нашвидкуруч і окремий магазин м'яса. Сонечко — це мережа крокової доступності, є в кожному мікрорайоні.
Кіосків (МАФів) я бачив лише один “овочі-фрукти” в нашому мікрорайоні, і він зачинений весь час.
“Колгоспний” ринок бачив один, але туди ми ще не доїхали.
Промислові товари продаються зокрема і в супермаркетах (в тому ж Сонечку є вибір з певних непромислових товарів) і в торговельних центрах.
Ціни ... Ціни — це диво. Вони нижчі за київські майже на всі товари (принаймні на ті, що продаються в супермаркетах). Знову таки, приписую це відсутності хабарів на всіх ланках і відсутності несамовитих торгових націнок в самих мережах. Люди роблять для людей, а не тільки для власної кишені.
Окремо порадували ціни на цигарки. 12-15 злотих (4-5 доларів за пачку). І це правильно. Курців я в Польщі бачу дуже мало (як згадаю Іспанію, здригнуся).
Перед магазинами (супермаркети і гіпермаркети) зроблені парковки так, що місця для паркування викладені з бруківки і розділові “смужки” викладені бруківкою іншого кольору. Дуже зручно. На парковках (всіх) є місця для інвалідів і перед багатьма магазинами є місця (більш широкі, ніж звичайні) для пасажирів водіїв з дітьми. Це зручно тому, що ми — пасажири з дітьми, а їм зручно і звично відчиняти двері на всю ширину, для чого власне і потрібне ширше паркувальне місце.
