Американский турист ходит с гидом по Лондону.
- Все тут у вас такое маленькое, зажатое, - говорит он. - Это здание, например, было бы в Америке раз в десять выше.
- О, конечно, сэр! Это психиатрическая клиника.
Перше, що слід розуміти,США - це великий острів (це не мої слова). Дуже великий, і досить рівномірно (а тому не дуже щільно) заселений. Землі багато, національна традиція (сформована до речі лише після другої світової війни як "американська мрія") -- кожній родині свій будинок і автомобіль. Відповідно, високі будинки, крім як у великих містах, не будують - потреби немає. Все одноповерхове, а відстані чималі (якщо порівнювати з Європою).
Ногами ходити тут безглуздо - дуже великі відстані, а час - дуже дорогий (в Європі, щоправда, теж дорогий, але люди в Європі не заганяють себе заради заробітку). Відповідно, всі їздять на машинах. У нас в околицях Вашингтона є громадський транспорт (автобуси і міні-автобуси, розміром з українські маршрутки Iveco), котрий везе людей до метра і назад (швидше це електричка, але називається метром), але загалом по США це рідкість, як я розумію.
До чого я це веду - правила дорожнього руху тут формувалися виходячи з того, що потреба їздити в людей не менша, ніж потреба харчуватися. Що це означає:
- дорожніх знаків мало і багато які з них пишуться текстом. Добре це чи погано, сказати складно;
- на дорогах всюди дозволений поворот до будівлі ліворуч (подвійна осьова тут забороняє обгін, але не лівий поворот в двори). Тобто їдеш собі лівою смугою, аж тут перед тобою хтось згадав, що йому треба в магазин, і починає гальмувати і показувати (якщо не забуде) лівий поворот. Я так ледь не влетів в аварію раз, добре київські навички контраварійного маневрування врятували;
- аналогічно можна виїздити з прибудинкової території через всю дорогу в лівий бік;
- майстри періодично примудряються переїздити з одної прибудинкової території на іншу через 6-смугову дорогу. Сам спостерігав неодноразово;
- на суцільний (не стрілку) червоний сигнал можна повертати праворуч після повної зупинки (крім випадків, коли висить текстовий знак "No turn on red"). Це приблизно так, як в Києві статична зелена стрілка;
- але при цьому на червоний сигнал-стрілку повертати не можна. А є світлофори, з якими я досі не розібрався, -- зелений і жовтий сигнали в них по два (суцільний і стрілка), а червоний - лише суцільний. От можна на нього повертати чи ні? Досі не знаю.
- правило правої руки тут умовне. Тобто -- якщо стоять знаки пріоритету (стоп або надати дорогу), то питань немає. Якщо знаків немає (стандартна ситуація на парковках біля молів і торгівельних центрів), то правило таке -- "якщо всі підїхали більш-менш (! так і написано!) одночасно, то діє правило правої руки, інакше їде той, хто підїхав першим". А якщо ти не помітив, хто першим підїхав? А якщо твій сусід праворуч вирішив, що він підїхав майже одночасно, а ти іншої думки про це? Аварія? Така неоднозначність дуже сильно ускладнює рух, насамперед на парковках (на перехрестях місця більше і там є можливість зупинитися і помахати руками).
- фарами блимати (як і аварійкою дякувати) тут не заведено. Поки руками не помашеш, не зрозуміють.
- паркуватися можна край дороги, якщо немає знаку заборони. А знак текстовий, написаний дрібними літерами. Поняття "зупинка дозволена, стоянка заборонена" тут немає. Або можна стояти, або ні.
- немає вимог позначати аварійну зупинку трикутником. Відповідно, той, хто поламався, якщо не може відтягнути машину на край дороги, буде стояти просто серед дороги, без позначень (ну хіба що аварійку увімкне, якщо та працює і не сів акумулятор).
- знак обмеження швидкості, на відміну від європейських правил, діє до скасування, а не до перехрестя. Це означає, що якщо ти виїжджаєш з другорядної дороги або прибудинкової території, то ти не знаєш, яке обмеження швидкості діє на ділянці, на котру ти виїжджаєш. Єдина надія - на навігатор, в котрому прошиті ці обмеження, і він показує їх на екрані.
- формалізованих правил дорожнього руху немає. Є статті в законі про дороги, що регулюють правила руху, але вони абсолютно не впорядковані (я читав). Там в межах одної статті може бути і норма, і покарання, і припис для суду, на що звертати увагу при призначенні покарання...
- для навчання руху пропонують підручники (в кожному штаті свій і він, схоже, затверджений на вищому рівні, бо питання в екзаменаційних білетах дослівно повторюють фрази з цього підручника);
- закони про дороги в кожному штаті свої, про що попереджають в підручнику;
- в підручнику присутні не всі знаки, що є в іспитах. Наприклад, я в білетах бачив знак із ремонтним робітником (стандартний європейський знак, що позначає дорожні роботи). З чотирьох варіантів відповіді два -- "на дорозі ремонт" і "на дорозі робітники". Вгадайте правильну відповідь?
Детальніше про порядок отримання водійських прав напишу, коли піду здавати іспити - я його вже знаю, але сам ще не проходив.
Ну і вишенька на торті -- в американських автівках дзеркала заднього виду пласкі. Це означає величезні (ні, ВЕЛИЧЕЗНІ) мертві зони по боках автомобіля. В автомобільні дзеркала влаштовують зараз системи side assist -- радар мертвих зон із звуковим і візуальним попередженням, але його не завжди вистачає, особливо при необхідності виконання якихось маневрів швидко. Додаткові дзеркальця, що їх треба клеїти самому, мають, теоретично, рятувати, але вони маленькі...
Поведінка на дорозі. Загалом народ поводиться адекватніше, ніж в Європі, хоча й не набагато. Підрізаннями майже ніхто не займається (швидкості менші, а місця на дорозі більше). З перевищенням швидкості тут дуже цікаво. Формально перевищувати не можна
. Реально - перевищують практично всі. Я питав корейця, що віз мене в ділершіп, він сказав, що до +10 миль (!) не зупиняють (принаймні в нашому селі, Fairfax county), хіба що їхатимеш 35+ в шкільній зоні (це така зона, в котрій коли працюють індикатори, можна їхати лише 25, бо школярі йдуть зі школи вдень). Реально по місту всі їздять +10-15 миль, на хайвеях мені здається і +20-25 не рідкість. Копів з радарами я жодного разу не бачив. Я намагаюсь більше ніж на +5 не перевищувати, і при цьому мене обганяють всі. Про покарання. Тут діє бальна система із позбавленням прав. Є перелік (хоча не дуже чіткий), скільки балів за що забирають. При цьому є порушення, за які права забирають одразу, незалежно від назбираних до того балів. Бали згоряють, але дуже нескоро -- за кілька років. Покарання призначає суд. Іноді можна відбрехатися (я ще 20 років тому був на такому суді - штраф за проїзд на червоний сигнал скинули з 47 до 25 доларів - водій сказав, що він виїздив на жовтий сигнал, суддя повірив).
Оскільки відстані, як я згадував, великі, а дорожня мережа досить щільна (до кожного ряду будинків потрібен підїзд), то виходить велика кількість перехресть, і багато з них - зі світлофорами. А світлофори мають дуже великі (точно більші, ніж в Європі) інтервали між перемиканнями. Відповідно, середня швидкість при поїздці на 20 миль (їздив в "російський" магазин на днях, то заміряв) виходить менше, ніж 20 миль на годину, і це без жодних пробок. Я в Ризі через центр (там теж дуже щільна мережа вулиць) рухався швидше, ніж тут.
В підсумку - як на мене, то європейська система ПДР розумніша. Там теж є свої таргани, але при правильному застосуванні дорожніх знаків європейська система набагато пристосованіша до щільного руху. І призвичаївшися їздити тут, в Європі буде набагато важче їздити (як, в принципі, і навпаки).
Тому коли кажуть "в США ПДР набагато простіші" - правила то може й простіші, а от їздити реально не простіше. А просто по-іншому.
