Роздуми
Але є нюанс (с) . Останні роки все частіше звучать думки, що без гарантованого доходу за 20-30 років економікам розвинутих країн не обійтися. Причина - автоматизація праці. Вже за 10-20 років до 60% робочих місць буде втрачено через автоматизацію за допомогою штучного інтелекту. Залишаться робочі місця лише в творчіх професіях і дуже малокваліфікована праця, котру немає сенсу автоматизовувати.
До такого розкладу людство не готове, оскільки не всі придатні до штучних творчих професій. І тут постане кілька питань: (а) чим зайняти людей, (б) як їх прогодувати, і (в) хто куплятиме продукцію автоматизованого виробництва, якщо люди сидітимуть без роботи. Гарантований дохід від держави на ці питання відповідає.
Є, щоправда, ще один варіант - це роздування державного апарату з метою надання малокваліфікованих робочих місць (папірці перекладати зазвичай багато розуму і навчання не потрібно). Такий варіант широко застосовується в Європі і в США.
Але все одно, зайняти всіх перекладанням паперів не вдасться. Простіше і дешевше платити людям гарантовані виплати, дозволяючи заробляти додатково, якщо вони хочуть і можуть. І питання, аналогічні Швейцарії, виникатимуть частіше.
Из соседнего ЖЖ
Все было ясно. Дом был обречен. Он не мог не сгореть.
И, действительно, в двенадцать часов ночи он запылал,
подожженный сразу с шести концов.
И.Ильф, Е.Петров. Золотой Теленок
Конец света - это вовсе не обязательно природный катаклизм или нашествие инопланетян. Это вполне может быть кардинальное изменение существующего миропорядка. Т.е. это может быть глобальный экономический коллапс (например, вследствие объявления дефолта одной из крупных стран) или новая глобальная война (например, НАТО против мусульман). Но катализатором таких событий могут быть не объективные факторы, а подсознание людей. Если большое количество людей верит в то, что произойдет некое событие, причем это событие может произойти вследствие действий этих людей, то вполне вероятно, что люди (сзнательно или бессознательно) будут способствовать наступлению этого события.
Возьмем, например, следующий поведенческий паттерн: когда некий человек одевает чистую вещь (не обязательно новую), он обязательно ее в первый же день пачкает. После этого вещь может носиться достаточно долго до следующей стирки, но не будет более испачкана. В данном паттерне можно говорить о том, что подсознание человека, зная о паттерне, пытается действовать соответственно, тем самым существенно (вплоть до неизбежности) увеличивая вероятность загрязнения.
Более грустными, но еще более показательными, являются случаи веры в предсказанную дату смерти, когда люди умирали от инфаркта незадолго до окончания суток предсказанной даты.
И то и другое явлется следствием сильного [само]внушения. А теперь представим себе такой массированный повод как конец света, когда миллионы людей программируют на катастрофу. Причем не абы когда, а в конце календарного года (сравните со смертью в предсказанную дату). Мы вряд ли можем сказать, что делается это специально, чтобы под шумок обвалить экономику или начать мировую войну. Но сами людские массы вполне могут действовать в направлении такого события вследствие самовнушения. Если человеку предсказать, когда он умрет, то действовать он будет исходя из указанной граничной даты - напишет завещание, приведет дела в порядок и т.п. . Если же предсказать дату гибели цивилизации, то толпа будет вести себя так же как и один человек -- готовиться к концу света.
История видела уже не один "конец света", и во многих случаях для групп людей это становилось концом для их света, т.е. для их обычной жизни. Люди продавали имущество, уходили в монастыри или в горы или даже кончали жизнь самоубийством.
В прошлом конец света не мог воздействовать на людей в мировом масштабе. Сейчас же глобализация способна уронить всю цивилизацию почище залетевшего дятла. Так, биржевой брокер может запланировать сброс ценных бумаг перед датой конца света. Если достаточно большое количество брокеров будет так действовать, обвал мировых рынков гарантирован. Если политики (которые тоже люди) будут действовать исходя из того, что "конец света" спишет все долги, то они (политики) этот конец света таки обеспечат.
В этом отношении западная цивилизация вроде бы более уязвима, чем тоталитарные режимы, где правители собираются править вечно (напр. Россия). Но именно Росии придется едва ли не хуже всех вследствие падения западной экономики. Если на западе есть промышленность и сельское хозяйство (и они останутся ими даже после конца света), то питаться нефтью и газом русские пока не научились.
Но вернемся к концу света. Алармисты, кричащие о скором наступлении конца света, вероятно больше всех его и провоцируют. Именно их крики о том, что Америка скоро распадется, обанкротится, превратится в диктатуру (нжное подчеркнуть, ненужное зачеркнуть) приведут к реальным финансовым потерям людей, которые начнут сбрасывать долларовые накопления и забудут о том, что в падении Америки не заинтересован никто (включая, вероятно, даже руководителей Аль-каиды) и национальные валюты упадут еще сильнее, чем доллар США. И к сожалению, таких алармистов много среди людей, принимающих решения на международном уровне.
Ответ на вопрос "что делать" в нашем случае один - готовиться. Не потому, что алармисты нашептали накричали, а потому, что дом не мог не сгореть.
Але якщо ми відмітимо, тема розпаду країни пролунала одночасно і в ЖЖ (кілька записів різних людей) і в листі Михайла Ходорковського. Тобто критична маса ідеї перейшла межу, за якою ідея починає стрімко розповсюджуватись.
Які є фактори, що впливають на ймовірність такого розвитку подій?
За
1. В житті РФ склалась ситуація, коли низи не можуть [так жити далі], а верхи не хочуть [нічого міняти]. Скільки продовжиться ця напруженість, і в яку сторону похитнуться ваги, виключно аналізом політичної ситуації передбачити неможливо. Але поточна рівновага є вкрай нестійкою, оскільки вона не має під собою ніякого серйозного підгрунтя крім нафти і газу. Країна об'єктивно потребує кардинальних змін, але ніхто не готовий ними займатись, а інертність російських мас величезна, і стрімкого руху вперед на кшталт індустріалізації 30-их років від сучасного росіянина годі й чекати.
2. Якщо ми поглянемо на історичну перспективу, ми побачимо цікаву спіраль. Перша російська імперія створювалась шляхом об'єднання "уламків" попередньої країни (Русі) під контролем центральної влади в Москві, і існувала біля 400-500 років (тут можна гратись датами, відраховуючи початок існування і від взяття Казані і від царювання Петра І). Протягом цього часу вона поступово збільшувала свою територію, досягнувши максимуму наприкінці свого існування. В імперії було надзвичайно сильне розшарування між верствами населення (дворянами, купцями і черню). Економіка країни трималась на експорті сировини і продукції первинної переробки (с/г продукція, хімічна продукція тощо). Ця імперія драматично розвалилась протягом кількох років, залишивши основну територію в хаосі і відпустивши у вільне плавання кілька своїх територій, які не були "рідними" для Москви (Фінляндія, Польща, Бесарабія)
Хаос призвів до панування бандитів (2-3 роки) і економічної свободи (~10 років), які потім змінились на жорсткий тоталітарний режим СРСР.
Друга російська імперія, СРСР, розпочалась шляхом об'єднання (здебільшого насильницького) уламків попередньої країни під контролем центральної влади в Москві, і існувала біля 70 років. Протягом цього часу країна поступово збільшувала свою територію (як шляхом анексії, так і шляхом створення "зон впливу"), досягнувши максимуму в другій половині свого існування. В імперії було надзвичайно сильне розшарування між верствами населення (партноменклатурою, "купцями" і пересічним населенням). Економіка країни трималась на експорті сировини і продукції первинної переробки (хімічна продукція, металопрокат тощо). Ця імперія не менш драматично (хоча й менш криваво) розвалилась протягом кількох років, залишивши основну територію в [меншому ніж в 1918-1920 роках] хаосі і відпустивши у вільне плавання кілька своїх територій, які, хоч і були ближчими до Москви, але не були слов'янськими. Хаос призвів до панування бандитів (5-7 років в різних країнах) і економічної свободи (~12-15 років), яка згодом змінилась на [майже] тоталітарний режим Російської Федерації.
Третя російська імперія, РФ, починається із закручування гайок і спроби збільшити свої території як за рахунок анексії (Південна Осетія, Придністров'я), так і за рахунок "створення зон впливу". В РФ маємо надзвичайно сильне розшарування між верствами населення (держслужбовці при кориті, бізнесмени вищої і середньої ланок і пересічне населення). Економіка країни тримається на експорті сировини і продукції первинної переробки (хімічна продукція, металопрокат тощо). Як бачимо, всі три імперії за своєю суттю є однаковими і не мають суттєвих розбіжностей, які мали б вплив на подальшу долю. І самих по собі стадіях розвитку подій в історії кожної з імперій немає нічого унікального — маятник від тотальної несвободи до анархії притаманний будь-якій авторитарній системі правління, позбавленій важелів і противаг. Цікаво лише, що просторово-часові межі існування імперії кожного разу скорочуються (як і повинно бути в випадку маятника). І якщо ми проведемо певну апроксимацію як часового, так і просторового вимірів, то ми вийдемо на 2012-2014 роки.
Проти
1. Що б хто не казав, а запас міцності СРСР мав серйозний. Те, чим живе РФ сьогодні, закладене ще за часів СРСР. І як би ми не сприймали дії російського керівництва (які призводять здебільшого до деструктивних наслідків), країна все ще тримається, і має шанси триматись довго. 2. В розвалі країни із настанням хаосу не зацікавлені інші потужні гравці — ЄС, США, Китай. США закономірно бояться втрати контролю над ядерними ресурсами (як бойовими, так і звичайними, а також сировиною і заводами з переробки сировини). ЄС зацікавлений в отриманні енергоносіїв, що буде неможливо робити, якщо в Росії почнеться безлад. Китай — це окрема історія. Китай зацікавлений в Росії як в джерелі ресурсів і як в споживачі товарів. Якщо у Китая є свій майновий інтерес в Росії, то його простіше реалізувати шляхом економічного співробітництва, а також збільшення кількості осіб китайського походження на території Росії. Безлад в Росії не принесе Китаю користі у вказаних задачах.
Водночас, чи будуть вказані гравці підтримувати поточну Російську імперію в її нинішній формі? Відповідь однозначна — ні. Всі вказані гравці чекають — їм потрібен час. США Потрібен час, щоб ядерна зброя Росії застаріла і була знята з озброєння (а нову ніхто не будує). Європі потрібен час для пошуку і впровадження альтернативних джерел енергії (як відновлюваної, так і вуглеводнів). Китаю чекати притаманно — це одна з основних рис його політичного курсу. Ще кілька років (до 15-ти) і цим гравцям Росія буде нецікава.
Що з того Україні?
Україна — це територія, яка від падіння останньої російської імперії постраждає найбільше, навіть більше за саму Росію. Чому? На це є кілька причин:
1. Припиняться постачання і транзит енергоносіїв. Україна ризикує банально замерзнути, не кажучи про втрату прибутків від транзиту.
2. Припиняться і будуть виведені інвестиції, які зараз йдуть здебільшого з Росії (подивіться, хто скуповує всі українські підприємства).
3. Закриється ринок для с/г продукції і продукції хімічної і металургійної промисловості. Хоча в цьому випадку зменшиться потреба в енергоносіях, що частково компенсує причину №1.
4. Маргінальні елементи на сході України і у владі, які і зараз мають взірцем Росію, можуть за зразком російських негараздів розв'язати боротьбу за відокремлення сходу від України, як вони це вже намагались зробити в 2004-му році
Які є варіанти?
Варіант, позитивний для України (навіщо нам розглядати негативні варіанти?) є лише один — брати за взірець Європу і позбавлятись залежності (насамперед енергетичної) від Росії. Це зніме більшу частину можливих проблем для України, озвучених вище і дозволить Україні існувати самій. Також вкрай необхідно зрозуміти, що поняття "братніх народів" не існує — найбільшими ворогами в будь-якій соціальній системі завжди були сусіди і родичі. Коли в Росії почнеться безлад, лише залізний занавіс між Росією і Україною і підтримка (насамперед військова) ЄС і НАТО зможе врятувати Україну від громадянської війни, економічного колапсу і безладу, які принесе за собою розпад останньої російської імперії.
Окремо тільки хочу сказати з приводу нафти. Одна із статей Склярова (я наводив посилання) розглядає можливий процес розширення земної кулі і його причини. Зокрема, цей процес формує нафту і вугілля. Вугілля як тверда речовина вичерпна (тобто людство може його вичерпати), але можливо, що запаси нафти відновлюються. Це можливо, якщо нафта є результатом дії природних сил, а не органічними залишками доісторичних рослин і тварин. Так от ... Якщо нафта не закінчиться до середини століття, то людству доведеться знайти інший чиник для стабілізації і зменшення кількості населення, бо інакше людство перетворить всю планету в один великий смітник, і мультфільм Воллі стане реальністью.
Приємно, що це не мої особисті враження, а тенденція.
